Аюб

Мене звати Аюб Харун Абдулрахман Харун. Я з Судану.

Якби я описував себе, я б сказав, що я спонтанна, привітна та допитлива людина. Мене цікавить життя та люди. У кожного є своя історія, і кожен заслуговує на те, щоб його почули.

Я дуже люблю футбол — і грати самому, і дивитися матчі. Крім того, я люблю читати романи та хотів би знову навчитися грати на піаніно. Мені подобається стежити за новинами, як місцевими, так і міжнародними. Для мене важливо знати, що відбувається навколо, і бути в курсі подій у світі.

У мене багато мрій та прагнень на майбутнє. Навчання, саморозвиток та спілкування з іншими — це важливі речі в моєму житті. Я хочу продовжувати вивчати мови, краще інтегруватися в суспільство та завершити навчання в університеті. Спілкуючись з іншими, ставлячись до них із розумінням та повагою, я хочу краще зрозуміти людей і розширити свій світогляд. Звісно, я розумію, що в житті бувають різні пріоритети. Тому я намагаюся втілювати свої амбіції крок за кроком, зосереджуючись на тому, що є найважливішим у кожному конкретному етапі.

Одна з речей, про які я думаю найчастіше, — це роль мови в спілкуванні та взаєморозумінні. Також я багато роздумую про своє майбутнє. Спілкування для мене — це невід'ємна частина життя. Тому я продовжую працювати над тим, щоб краще розуміти інших і чітко висловлювати свої думки. Гарне спілкування зближує людей. Тому я сприймаю вивчення нової мови не просто як вивчення нових слів і речень, а як спосіб краще зрозуміти людей, їхню культуру та спосіб мислення, будуючи мости між ними.

Що робить мене щасливим, так це прості речі в житті. Щира розмова, сміх із людьми, з якими я почуваюся невимушено, або навіть спокійний момент наодинці, щоб подумати та розставити пріоритети.

Моє знайомство з волонтерами Thuis in Epe почалося дуже просто і несподівано. Одного дня я сидів на стільці біля входу в готель Fletcher. До мене підійшов один із волонтерів і запитав, чи не хочу я приєднатися до них. Я відповів «так», навіть не знаючи на той момент, куди приведе мене це просте запрошення. З того часу я поступово почав знайомитися з іншими волонтерами та людьми, які займаються справами Thuis in Epe. Тхай була однією з перших людей, яких я зустрів. Вона очолює групу та допомагає налагодити контакт із тими, хто розмовляє нідерландською. Завдяки тій першій зустрічі я отримав можливість познайомитися з багатьма людьми та брати участь у різних заходах.

Те, що починалося як просте запрошення, зрештою переросло в щось набагато більше. Для мене Thuis in Epe — це не просто місце, де я вивчаю нідерландську або де проводять заходи та ігри. Це стала спільнота, де я відчуваю, що можу бути собою, зустрічати інших, навчатися та ділитися своїм досвідом. Люди, яких я зустрів завдяки Thuis in Epe, стали для мене чимось більшим, ніж просто знайомими. З багатьма з них я відчуваю справжній зв'язок. Вони стали мені як сім'я. Відчуття єдності, причетності та того, що тобі тут раді, дуже багато значить для мене, особливо коли ти перебуваєш у новому середовищі та знайомишся з новими людьми, новою культурою та новою мовою.

Я вірю, що життя завжди дає нам нові можливості: шанси почати все спочатку, познайомитися з новими людьми, здобути різний досвід і разом побудувати щось прекрасне. Іноді просте запрошення або маленька мить можуть призвести до чогось набагато більшого, ніж ми очікували. Тому я глибоко вдячний за те просте запрошення біля входу в готель Fletcher. 😘